Кодеиновый сироп Lean напиток Lean (лин) Петровск-Забайкальский

Братцы и сестренки! Ну что, все хорошо, все отлично? Мне так жутко хорошо, что просто не передать словами! Вот только моя история совсем не сказочная, но она о том, как я жила одно время, будучи закадычной тусовщицей и наркоманкой. За несколько лет моей жизни произошло столько всего, что мне уже самой трудно поверить, что все это было наяву. Вот именно об одном из самых крутых приключений моей жизни и пойдет речь. На самом деле, все началось с невинного похода на сайт, где я случайно наткнулась на объявление о закладках с кодеином. Тогда я еще не знала, что такое кодеин и какая это потрясающая штука. Но молодежь, как правило, любит экспериментировать, поэтому я подумала: "Ну почему бы и нет?". И я решила попробовать свою удачу. Обратившись к друзьям, я узнала о наличии так называемого "дутого" кодеина у определенного дилера. Решила с ним связаться и так и случилось - я оказалась в том месте, где все мои мечты и фантазии сбываются. К примеру, дилер называл себя "Атомом", что, конечно же, заслуживает уважения. Человек с чувством юмора, наверное! Встреча прошла успешно, и я получила свои долгожданные закладки. Когда я увидела их, меня просто клинило. Бумажка была сложена в строгом порядке, и на каждой из них был нарисован маленький атом. Мое сердце начало биться чаще - я уже предвкушала, как отлично себя буду чувствовать, когда этот кодеин окажется в моем организме. Вечером того же дня я отправилась на самую крутую тусу, чтобы опробовать новые закладки. Перед тем, как начать курить, я вспомнила о правилах безопасности, которые пропагандируют волонтеры, и решила принять меры предосторожности. Вначале я разложила все свои покупки на столе и установила маленькую пачку закладок. Да, это был мой личный небольшой "Атомный" столик. А потом я взяла свою трубку, сунула в нее одну из закладок и прикурила. Нет слов, как это было потрясающе! Я почувствовала, что мое тело словно оторвалось от земли и парит в небесах. Голова начала кружиться, а все вокруг стало каким-то ярким и прекрасным. Я закрыла глаза, чтобы насладиться каждым моментом, каждой мигающей картинкой, которую я видела на фоне веков. Прошли часы, и я все еще находилась в состоянии счастливого курения. На настоящих наркотиках время теряет свое значение, и ты просто наслаждаешься каждой секундой, каждой минутой, каждым мгновением. Но курение закончилось, и я почувствовала неизбежное - отходняк. Весь мир вдруг стал серым и неприятным, а я чувствовала себя измученной и безмерно уставшей. Но все это мне не мешало оставаться волонтером. Да, именно так! Я тоже стала волонтером и даже пыталась делать что-то полезное для общества. Когда я остановилась за курением, я начала видеть, как мир вокруг меня нуждается в помощи. Я решила отдать свои силы на благо других людей и стала работать на сайте, где объявляются о волонтерских акциях. Конечно, моя волонтерская деятельность была не столь впечатляющей, как наркотические приключения. Но она все же была достойной и не менее интересной. Я помогала выносить мусор, поддерживала чистоту на улицах и даже устраивала благотворительные базары. Казалось, что это было небольшое спасение мира, которое я могла предложить. Атомный кодеин и волонтерство стали частью моей жизни. Они научили меня ценить истинные ценности, проявлять заботу о других и быть полезной для общества. Конечно, я не могу сказать, что мой путь был простым и безопасным, но благодаря своим опытам я стала сильнее и мудрее. Так что, братцы и сестренки, не бойтесь экспериментировать и искать свое призвание. Жизнь - это калейдоскоп возможностей, и каждый из нас может найти свой "Атомный" кодеин. И не забывайте, что помощь другим - это истинное счастье!

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.